На плані показано частину території міста Львова з передмістями. Найменше представлено південну частину міста оскільки автор плану замість теренів передмість розмістив прикордонні території Австрійської та Російської імперій.

План не датовано. Графічне виконання плану, за деякими винятками, відображає міську забудову початку 60-х років. Наявність споруди Дому Інвалідів дозволяє умовно датувати план 1863 роком.

План Львова є складовою частиною топографічної карти Куммерсберга (аркуш № 24), яка вийшла друком у 1855-1863 рр. (Kummerer Carl Ritter von Kummersberg. Administrativ-Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina in 60 Bllättern). Окрім Львова серед аркушів карти Куммерсберга опубліковано плани Кракова та Чернівців [70], c. 75.

Друк і наклад плану здійснений видавництвом Артарія і К^о у Відні (Artaria & Compagnie). Компанія спеціалізувалася на виданнях та торгівлі у трьох галузях: мистецькому, музичному та картографічному. Фірмазаснована в Відні у 1770 р. вихідцем з Італії Джованні Артаріасом (Giovanni Artarias). З 1775 р. фірма розташовувалася за адресоювул. Кохльмаркт, 9 (Kohlmarkt 9) у Відні. [28] c. 30-31.

У 1920 р. Відділ карт Артарії увійшов до складу картографічної фірми Г. Фрайтага і Берндта (Kartographische Anstalt G. Freytag & Berndt). У 1944 р. фірму переіменовано на "Freytag-Berndt u Artaria KG". Існує дотепер.

Легенда:

• У верхній частині розташовано назву: "План Лемберга" (Plan von Lemberg).
• У правому верхньому куті розміщено легенду з переліком 32 об'єктів позначених на плані.
• У правому нижньому куті міститься інформація про видавництво: "Видання і власність Артарії і К^о" (Verlag und Eigenthum von ARTARIA & C^о in Wien)
• У нижній частині план території міста Львова переривається білим полем з написом "Російська імперія" (Russisches – Kaiserreich).
• У правому верхньому куті розміщено мірну лінію плану міста "Масштаб 400 віденських клафтерів, віденський дюйм дорівнював 150 віденським клафтерам" (Maasstab von 400 Wiener Klafter der Wiener Zoll gleich 150 Wiener Klafter).
• У нижній частині розміщено мірну лінія для прикордонних територій "Maastab 1 öst Meile gleich 2½ Wiener Zoll"
• Безпосередньо на плані позначено назви дільниць міста:
• "Галицьке передмістя, перша дільниця" (Halitcher Vorstadt, І-tes Viertel).
• "Краківське передмістя, друга дільниця" (Krakauer Vorstadt, ІІ-tes Viertel).
• "Жовківське передмістя, третя дільниця" (Zolkiewer Vorstadt, ІІІ-teі Viertel).
• "Бродівське передмістя, четверта дільниця" (Broder Vorstadt, IV-tes Viertel).

Характеристика карти:

• План виконано в техніці літографії.
• На плані подано лише частину території міста.
• Межі дільниць не окреслено.
• Назви дільниць та їх номери нанесені безпосередньо на плані.
• Нумерація забудови відсутня.
• Усі назви об'єктів на плані позначено німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає 231 об'єк. Усі назви нанесено безпосередньо на плані поряд з об'єктами.

• Адміністративні будівлі: (11).
• Назви вулиць і доріг: Gasse (78), Strasse (2), Stadtstrasse (1).
• Назви площ: (18).
• Гідроніми: (5).
• Сакральні споруди: (26).
• Лікувальні заклади: (2).
• Споруди військового призначення: (20).
• Гороніми: (4).
• Броварні: (2).
• Узгір'я: (2).
• Парки: (1).
• Ринки: (4).
• Сади: (2).
• Споруди господарського призначення: (3).
• Різне: (6).

Перелік видань, у яких план опубліковано:

• Architektura Lwowa XIX wieku. Krakow. 1997. Plany miast, il. 3.
• Czerner Olfierd. Lwów na dawnej rycinie i planie. Wrocław. 1997. S. 175

Невідповідності та неточності на карті:

• Будівля потринітарського монастиря була знищена під час бомбардування міста у 1848 р. тому існування Університету (під № 9 на плані) є помилковим.
• Міський парк (поєзуїтський парк) на плані підписано з назвою "Sophien Garten".
• На вулиці Neue Welt Gasse (нині вул. С. Бандери 32-34) не позначено заклад Св. Терези, збудований у 1862 році [29], c. 28.

Характеристика міста:

План відтворює міський простір початку 60-х років XIX століття. Серед найважливіших урбаністичних змін з середини 50-х років можна виділити спорудження Цитаделі (1852-1854 рр.), побудову залізничного двірця та сполучення колією Львова з Віднем (1861 р.), спорудження Дому Інвалідів та облаштування парку навколо (1855-1863 рр.) [19], c. 12-13.

Чисельність мешканців міста станом на 1863 рік становила 76 398 осіб. З 1857 р. кількість населення Львова перейшла позначку в 70 тисяч осіб [20], c. 114.

У 1855 році у місті було 2 734 будівель. З кінця 40-х для міста характерна інтенсивна розбудова із збільшенням поверховості будинків чи їх перебудов. З 1851 до кінця 60-х рр. спостерігається спад будівельного руху [20], c. 31.

Автор: Сергій Терещенко