Репродукція плану центральної частини міста або так зв. Середмістя разом з фрагментами чотирьох передміських дільниць.

План не датовано. Оскільки графічне зображення плану показує будівлю казино Гехта (Hecht) і тільки схематично представляє розібраний комплекс споруд Низького замку, часом створення карти можна умовно вважати 1799-1802 роки [12], с. 249, [48], с. 75.

Репродукцію виконано на основі Плану міста разом з його передмістями (Plan der Stadt samt ihren Vorsädten). При копіюванні оригіналу використано лише територію міста, яка прилягає до середмістя.

У порівнянні з оригіналом у репродукції збільшено масштаб, спрощено деталізацію рельєфу місцевості та схематично показано окремі елементи забудови, які відсутні на оригіналі (нпр. споруди Високого та Низького замків).

План виконано на замовлення обміро-регуляційного відділу технічного департаменту магістрату, ймовірно, в першій чверті ХХ ст.

Друк плану здійснений у спеціалізованому закладі для виготовлення кольорових репродукцій під назвою "Артистично-графічний заклад Роман Бжезіньскі і Тов.". Роман Бжезіньскі – фотограф та видавець. З 1905 по 1911 рр. був членом Львівського фотографічного товариства (Lwowskie towarzystwo fotograficzne). Упродовж 1907-1911 рр виконував функції відповідального редактора "Місячника фотографічного" (Miesięcznik Fotograficzny) [27] c. 57-58.

Р. Бжезіньскі відкрив заклад для виготовлення кольорових репродукцій у травні 1911 року в приміщенні колишнього Пасажу Міколяша (вул. Коперника 1/3). Згодом заклад переїхав на вул. Панську (частина сучасної вул. Івана Франка). У лютому 1915 р. Бжезінські помер на 33-му році життя [27] c. 75.

Легенда:

• У нижнія частині подано назву: "План міста Львова з останніх років XVIII століття згідно оригіналу, який зберігається в Архіві міста" (Plan miasta Lwowa z ostatnich lat XVIII wieku wedle oryginału przechowanego w Archiwum miejskiem).
• В лівому нижньому куті міститься інформація про виконавців плану: "Виконано стараннями обміро-регуляційного відділу технічного департаменту" (Wykonano staraniem oddź. pomiarowo-regulacyjnego dep. tech.).
• В правому нижньому куті розміщено інформацію про місце друку карти "Р.Бжезіньскі і Товариство. Львув" (R.Brzeziński i Tow. Lwów).
• З лівого боку поверх плану нанесено мірну лінію. Згідно дослідження Гаврілової маштаб карти відповідає 1:2 880 [11], с. 18.
• Безпосередньо на плані позначено назви дільниць міста:
• "Галицьке передмістя або перша дільниця" ([HALICZER VORSTADT oder I ^tes Viertel]).
• "Краківське передмістя або друга дільниця" ([KRAKA] UER [VORSTA] DT [oder II ^tes Viertel]).
• "Жовківське передмістя або третя дільниця" ([ZOLKIEWER] VORSTA [DT] oder III ^tes Viertel).
• "Бродівське передмістя або четверта дільниця" (BRO [DER] [VORSTADT oder IV ^tes Viertel]).

Характеристика карти:

• План виконано в техніці кольорової літографії.
• На плані показано детальну конфігурацію окремих будівель та залишків оборонних стін.
• Нумерацію забудови нанесено окремо для середмістя та кожної з чотирьох дільниць міста.
• Назви і номери дільниць позначено тільки частково.
• Межі середмістя як окремої дільниці міста не виділено.
• Межі передмість позначено пунктиром виділеним жовтим кольором.
• Назва плану вказана польською мовою, однак усі назви об'єктів - німецькою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 80 об'єктів.

• Адміністративні споруди (6).
• Гідроніми (3).
• Кладовища (2).
• Назви вулиць: Strasse (1), Gasse (21).
• Неідентифіковане (3).
• Сакральні споруди (17).
• Споруди військового призначення (10).
• Споруди господарського призначення (3).
• Споруди навчального призначення (6).
• Сади (1).
• Театри (1).
• Фортифікації чи їх залишки (6).
• Узгір'я (1).

Перелік видань, у яких план опубліковано:

• Гаврилова Э. Карта города Львова и ее развитие. Львов. 1956. - Рис. 5.
• Drexler I. Wielki Lwów. Lwów. 1920. - Rys. 2

Характеристика міста:

План відтворює урбаністичний простір центральної частини Львова характерний для міста на рубежі XVIII-ХІХ століть.

Графічне зображення міста відтворює ряд урбаністичних перетворень кінця XVIII cт. Зокрема, це: початок процесу демонтажу міських оборонних стін та в'їзних брам (1777; 1790-ті рр.), секуляризація і закриття більшості чернечих орденів та церков (1773, 1783-85 рр.), закриття кладовищ при церквах і костелах Середмістя та перенесення усіх поховань на околиці міста (1784-1785 р.), перенесення торгівельних крамниць з-під Латинської катедри до будівель вивільнених після демонтажу міських брам (1800), влаштування торговиці на місці розібраного комплексу Низького замку (1802) [23], с. 64, 66.; [26], с.30, 98

Серед інших нововведеннь австрійської влади варто згадати відкриття університету та запровадження в місті поліційної служби (1784), організацію поштового відомства та служби здоров'я (1789), появу першої цукерні заснованої Домініком Андріоллі (1803) [23], с.68, 70

Столичний статус міста сприяв інтенсифікації будівельного руху. Серед нових споруд у Львові на плані розташовано: будівлю генерального командування (1785), приміщення стрілецького товариства (1790), будівлю заїзду під "Трьома Гаками" Жоржа Гофмана (1793), театр та редутну залу в перебудованому костелі св. Хреста (1796), казино Гехта (1799), перша частина будівлі фінансової дирекції (1792-1800) [12], с. 249, [23], с. 68-70;

Орієнтовна чисельність мешканців міста станом на 1790-1795 роки становила бл. 38 тисяч осіб [20], c. 35. Зріст кількості мешканців впродовж останніх років XVIII cтоліття та перших років ХІХ зупиняється через поширення епідемічних захворювань [20], c. 30.

Приблизні дані про кількість будинків в місті можна дізнатися із повідомлення мандрівника та вченого Балтазара Гакета (Baltasar Hacquet).

У 1790 році у Львові налічувалося близько 2759 будівель [20], c. 30. За повідомленням іншого мандрівника Бредетцкого (Bredetzky) у 1808 році у місті було близько 2515 будівель [20], c. 30.

Автор: Сергій Терещенко