Один із найдетальніших планів, який показує територію Львова з передмістями та найближчими околицями станом на початок ХІХ століття.

План не датовано. Оскільки на плані показано будівлю казино Гехта (Hecht) та вже відсутній комплекс споруд Низького замку, часом створення мапи можна умовно вважати 1799-1802 роки [12], с. 249, [48], с. 75.

Особливістю графічного виконання плану є деталізація міської забудови із зазначенням конскрипційних номерів, показ усіх потоків, рік, ставів і водоймищ та залишків оборонних стін Середмістя.

Легенда:

• У лівій верхній частині розташовано назву: "План міста Лемберг разом з передмістями" (Plan der Stadt Lemberg samt ihren Vorstädten).
• У лівій нижній частині міститься перелік умовних позначень (Anzeige der Farben der gemauerten und hölzerner Häuser, dann der Abtheilung Vorstädte von vier Viertaln, als), зазначено масштаб (Maß-Stab von 480 Klaftern, ein Wiener Zoll enthält 80 Klaftern), що у числовому еквіваленті дорівнює 1:5 770 [12], c. 222 та назви дільниць:
• "Галицьке передмістя або перша дільниця" (HALICZER VORSTADT oder I ^tes Viertel).
• "Краківське передмістя або друга дільниця" (KRAKAUER VORSTADT oder II ^tes Viertel).
• "Жовківське передмістя або третя дільниця" (ZOLKIEWER VORSTADT oder III ^tes Viertel).
• "Бродівське передмістя або четверта дільниця" (BRODER VORSTADT oder IV ^tes Viertel).

Характеристика карти:

• План виконаний тушшю.
• На плані показано детальну конфігурацію окремих будівель.
• Конскрипційну нумерацію забудови позначено окремо для середмістя та кожної з чотирьох дільниць міста.
• Назви і номери дільниць розташовано безпосередньо на плані.
• Межі дільниць позначено пунктиром виділеним різними кольорами.
• Усі назви на плані позначено німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 160 об'єктів.

• Адміністративні споруди (5).
• Вулиці і дороги: (33).
• Гідроніми (2).
• Кладовища (4).
• Лікувальні заклади (3).
• Різне (12).
• Сакральні споруди (34).
• Споруди військового призначення (8).
• Споруди господарського призначення (41).
• Споруди культурного призначення (7).
• Сади (2).
• Фортифікації чи їх залишки (4).
• Узгір'я (3).

Характеристика міста:

На плані показано територію Львова - столиці однієї з провінцій Австрійської монархії на початку XIX ст.

Графічне зображення міста відтворює ряд урбаністичних перетворень кінця XVIII - початку ХХ cт. Зокрема, це: початок процесу демонтажу міських оборонних стін та в'їзних брам (1777; 1790-ті рр.), секуляризація і закриття більшості чернечих орденів та церков (1773, 1783-85 рр.), процес поступового зникнення більшості дерев'яних церков на передмістях (з 1780), закриття кладовищ при церквах і костелах Середмістя та перенесення усіх поховань на околиці міста (1784-1785 р.), влаштування торговиці на місці розібраного комплексу Низького замку (1802) [23], с. 64, 66.; [26], с.30, 98

Серед інших нововведеннь австрійської влади варто згадати відкриття університету та запровадження в місті поліційної служби (1784), організацію поштового відомства та служби здоров'я (1789), появу першої цукерні заснованої Домініком Андріоллі (1803) [23], с.68, 70.

На рубежі ХVIII-XIX ст. передмістя Львова постраждали від двої пожеж. У 1796 р. комендант міста Феліціан Коритовський (Felicyan Korytowski) підпалив будівлі поблизу єзуїтської фіртки, щоб перешкодити наступу конфедератів, які підступали до мурів міста. Вітер сприяв поширенню вогню на південь та спричинився до знищення значної частини Галицького передмістя. Влітку 1800 р. відбулася пожежа на Краківському передмісті [26], с.2-5

Столичний статус Львова вплинув на інтенсифікацію будівельного руху в місті. Серед нових споруд міста варто згадати: приміщення стрілецького товариства (1790), будівлю заїзду під "Трьома Гаками" Жоржа Гофмана (1793), літній театр Богуславського (teatr letni Bogusławskiego) в саду Яблоновських (1795-1799), театр та редутну залу (1796), казино та готель Гехта (1799), першу частина будівлі фінансової дирекції (1792-1800) [12], с. 249, [23], с. 68-70, [26], с.114

На рубежі XVIII-XIX ст. на передмістях міста відбувається процес ліквідації дерев'яних церков, в значній мірі по причині їх незадовільного стану. Найбільше церков розібрано на території Краківського та Жовківського передмістя (див. детальніше). У Галицькому передмісті на місці церкви Богоявлення з 1780 р. розміщувався заїзд Криницького (zajazd Krynickiego) [26], с.110. На початку XIX ст. розібрано церкву св. Хреста ще позначену на пл. Галицькій.

Орієнтовна чисельність мешканців міста станом на 1790-95 роки становила близько 38 тисяч осіб [20], c. 35. Зріст кількості мешканців впродовж останніх років XVIII cтоліття та перших років ХІХ зупиняється через поширення епідемічних захворювань [20], c. 30.

На 1807 рік кількість населення (місцевого - 40 402 та приїжджого 3 212) Львова зросла до 43 614 осіб [20], c. 113.

Приблизні дані про кількість будинків в місті можна дізнатися із повідомлення мандрівника та вченого Балтазара Гакета (Baltasar Hacquet). У 1790 році у Львові налічувалося близько 2759 будівель [20], c. 30.

За повідомленням іншого мандрівника Бредетцкого (Bredetzky) у 1808 році у місті було близько 2515 будівель [20], c. 30.

Автор: Сергій Терещенко