План міста Києва
- ID: 34571
- Місце: Київ
- Дата: 1886
План Львова є складовою частиною Карти Королівства Галичини і Володимирії або так званої "карти Міга" (Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien), створеної у 1779-1782 рр. для військових потреб в рамках першої (або йосифінської) топозйомки території Галичини (Josephinische Landesaufnahme), яка тривала до 1787 року.
Топографічні обміри Східної Галичини розпочалися під керівництвом фельдмаршала-генерала Зеегера і продовжилися обер-лейтенантом Фрідріхом фон Мігом (Friedrich von Mieg), а з 1783 р. - майором Вальдау.
У 1783 році квартирмейстерство австрійського Генерального штабу (des österreichischen Generalquartiermeisterstabes) підготувало 413 секцій карти, але картографічні матеріали залишалися секретними і не публікувалися для загального користування. [64], с. 7-8, [12], с. 222, 249, [11], с. 16
Особливість графічного виконання карти - деталізація рельєфу місцевості, річок, потоків, ставів, а також зображення фортифікацій довкола Середмістя, комплексів Високого та Низького замків та фрагментів оборонних стін Фрідріха Гетканта (Friedrich Getkant) з середини XVII ст. на території Бродівського передмістя. [12], c. 223
Легенда:
Характеристика карти:
Топоніміка карти:
Топоніміка включає близько 100 об'єктів. Більшість об'єктів позначено за допомогою спеціальних умовних позначень.
Характеристика міста:
На карті показано територію міста, передмість, підміських сіл та околиць Львова.
Схематичне зображення міста на карті відображає Львів перед початком ряду урбаністичних перетворень, які розпочалися у столиці австрійської провінції Королівство Галичини і Володимирії (Königreich Galizien und Lodomerien) в кінці ХІХ ст.
Серед найважливіших змін у просторі місті, які можна простежити на карті, є початок процесу демонтажу оборонних стін, а також Галицької та Краківської брам, що з 1777 року відбувалися під керівництвом будівничого Клеменса Ксаверія Фесінґера (Klemens Ksawery Fessinger). [23], с. 64
Значний вплив на зміну урбаністичного середовища міста відіграло нове ставлення до функцій релігії в монархії. Зокрема, це секуляризація та закриття більшості чернечих орденів та храмів у 1773 та 1783-85 рр. У приміщеннях колишніх монастирів розміщувалися шпиталі, казарми, в'язниці, навчальні заклади та інші заклади громадського призначення. [74], с. 52-53
У 1781 році після прийняття толеранційного патенту протестантам, православним та греко-католикам дозволено проведення богослужінь. Протестантська громада міста отримала дозвіл на користування костелом Св. Урсули по вул. Зеленій. [74], с. 40, [23], с. 64
У 1783 році у Львові засновано Латинську семінарію (у будівлі колишнього монастиря Кармеліток тревічкових) та греко-католицьку духовну семінарію (у будівлі колишнього монастиря та костелу домініканок Св. Катерини Сієнської). Серед інших навчальних закладів, у місті діяли - школа нормальна (з 1775 р.), так зв. "Сollegium Nobilium" (з 1776 р.) та дві тривіальні школи при костелах св. Миколая (1782) та св. Анни (1783). [74], с. 28, 57, 59-60
В цей час у Львові запроваджено поштову службу, введено правила щодо побудови нових будинків та утримання собак.
Інтенсифікація торгівельних та економічних відносин в Галичині сприяли появі фабричного виробництва. Поблизу міста у Винниках розпочала діяльність тютюнова фабрика (з 1779 р.), а на Знесінні засновано знамениту фабрику лікерів Бачевського (1782). [23], с. 64
Орієнтовна кількість мешканців міста станом на 1780-ті роки складала близько 25 тисяч осіб [20], c. 113. Зріст чисельності міщан відбувався за рахунок збільшення кількості бюрократів, котрі приїжджали на роботу до столичного м. Львова. [20], c. 35
Приблизні дані про кількість будинків в місті можна дізнатися із повідомлення мандрівника та вченого Балтазара Гакета (Baltasar Hacquet). У 1790 році у Львові налічувалося близько 2759 будівель. [20], c. 30
На інтенсифікації будівельного руху вплинув привілей від 1774 року за яким новозбудовані чи відбудовані будівлі звільнилися від податків терміном на 10 років. [74], с. 30
Автор: Сергій Терещенко