План Львова є складовою частиною Карти Королівства Галичини і Володимирії або так званої "карти Міга" (Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien), створеної у 1779-1782 рр. для військових потреб в рамках першої (або йосифінської) топозйомки території Галичини (Josephinische Landesaufnahme), яка тривала до 1787 року.

Топографічні обміри Східної Галичини розпочалися під керівництвом фельдмаршала-генерала Зеегера і продовжилися обер-лейтенантом Фрідріхом фон Мігом (Friedrich von Mieg), а з 1783 р. - майором Вальдау.

У 1783 році квартирмейстерство австрійського Генерального штабу (des österreichischen Generalquartiermeisterstabes) підготувало 413 секцій карти, але картографічні матеріали залишалися секретними і не публікувалися для загального користування. [64], с. 7-8, [12], с. 222, 249, [11], с. 16

Особливість графічного виконання карти - деталізація рельєфу місцевості, річок, потоків, ставів, а також зображення фортифікацій довкола Середмістя, комплексів Високого та Низького замків та фрагментів оборонних стін Фрідріха Гетканта (Friedrich Getkant) з середини XVII ст. на території Бродівського передмістя. [12], c. 223

Легенда:

• У лівій частині плану розташовано назву міста у трьох варіантах: "Лемберг, Леополь, Львув" (Lemberg Leopol Lwow).
• На плані довкола міста розміщено назви підміських сіл: "Голоско Велике, Голоско Мале, Клепарів, Замарстинів, Збоїська, Малехів, Ласки, Сороки, Острів, Пруси, Каменополь, Теремчисько, Підбірці, Черовіча, Миклашів, Винники, Лисиничі, Пасіка, Дебза, Козельники, Вулька, Кульпарків, Забащова" (Holosko Weliky, Holosko Malÿ, Kleparow, Zamarstinow, Zboiska, Malechow, Laski, Sroki, Ostrow, Prussy, Kamionopol, Teremczyszko B., Podborce, Czerowitza B., Miklaszow, Winiki, Lesienice, Pasieka, Debza, Kozielnikÿ, Wulka, Kulparkow, Zabatschowa B.).

Характеристика карти:

• План виконано в техніці кольорової літографії.
• На плані схематично позначено конфігурацію окремих будівель та фортифікацій.
• Межі передмість не позначено.
• На плані позначено елементи гідрографії, рельєфу місцевості та особливості ландшафту (сади, ліси і таке ін.)
• Написи на карті виконані німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 100 об'єктів. Більшість об'єктів позначено за допомогою спеціальних умовних позначень.

• Гідроніми (1)
• Гороніми (28)
• Кладовища (1)
• Різне (11)
• Споруди господарського призначення (58)

Характеристика міста:

На карті показано територію міста, передмість, підміських сіл та околиць Львова.

Схематичне зображення міста на карті відображає Львів перед початком ряду урбаністичних перетворень, які розпочалися у столиці австрійської провінції Королівство Галичини і Володимирії (Königreich Galizien und Lodomerien) в кінці ХІХ ст.

Серед найважливіших змін у просторі місті, які можна простежити на карті, є початок процесу демонтажу оборонних стін, а також Галицької та Краківської брам, що з 1777 року відбувалися під керівництвом будівничого Клеменса Ксаверія Фесінґера (Klemens Ksawery Fessinger). [23], с. 64

Значний вплив на зміну урбаністичного середовища міста відіграло нове ставлення до функцій релігії в монархії. Зокрема, це секуляризація та закриття більшості чернечих орденів та храмів у 1773 та 1783-85 рр. У приміщеннях колишніх монастирів розміщувалися шпиталі, казарми, в'язниці, навчальні заклади та інші заклади громадського призначення. [74], с. 52-53

У 1781 році після прийняття толеранційного патенту протестантам, православним та греко-католикам дозволено проведення богослужінь. Протестантська громада міста отримала дозвіл на користування костелом Св. Урсули по вул. Зеленій. [74], с. 40, [23], с. 64

У 1783 році у Львові засновано Латинську семінарію (у будівлі колишнього монастиря Кармеліток тревічкових) та греко-католицьку духовну семінарію (у будівлі колишнього монастиря та костелу домініканок Св. Катерини Сієнської). Серед інших навчальних закладів, у місті діяли - школа нормальна (з 1775 р.), так зв. "Сollegium Nobilium" (з 1776 р.) та дві тривіальні школи при костелах св. Миколая (1782) та св. Анни (1783). [74], с. 28, 57, 59-60

В цей час у Львові запроваджено поштову службу, введено правила щодо побудови нових будинків та утримання собак.

Інтенсифікація торгівельних та економічних відносин в Галичині сприяли появі фабричного виробництва. Поблизу міста у Винниках розпочала діяльність тютюнова фабрика (з 1779 р.), а на Знесінні засновано знамениту фабрику лікерів Бачевського (1782). [23], с. 64

Орієнтовна кількість мешканців міста станом на 1780-ті роки складала близько 25 тисяч осіб [20], c. 113. Зріст чисельності міщан відбувався за рахунок збільшення кількості бюрократів, котрі приїжджали на роботу до столичного м. Львова. [20], c. 35

Приблизні дані про кількість будинків в місті можна дізнатися із повідомлення мандрівника та вченого Балтазара Гакета (Baltasar Hacquet). У 1790 році у Львові налічувалося близько 2759 будівель. [20], c. 30

На інтенсифікації будівельного руху вплинув привілей від 1774 року за яким новозбудовані чи відбудовані будівлі звільнилися від податків терміном на 10 років. [74], с. 30

Автор: Сергій Терещенко