Рукописний план центральної частини міста Львова станом на 1777 рік. Це один з перших планів міста з часу початку австрійського правління.

Автор графічного зображення плану Йосеф Данієль Губер (Josepho Daniele de Huber).

Особливістю графічного зображення плану - показ міста із ще існуючими середньовічними фортифікаціями.

Легенда:

• У правій верхній частині подано назву: "Столичне або головне місто Лемберг" (Hauptstadt Lemberg).
• У верхній частині плану розташовано лінійний масштаб із вказанням, що 7½ віденським дюймав на плані відповідає 150 віденських сажнів на місцевості (Masstab von 150 Wiener Klaftern oder von 7½ Ordinäiren Zoll) [12], с. 221; поряд подано символ орієнтації за сторонами світу.
• У верхньому правому куті міститься інформація про автора Йосефа Данієля Губера (Leve et Deo Josepho Daniele de Huber) та рік 1777.

Характеристика карти:

• Рукописний план виконаний тушшю та кольоровою гуашшю.
• Карта виконана на одному аркуші розмірами приблизно 140х90 см. наклаєному на тканинну основу. [78], с. 561
• На плані подано детальну конфігурацію окремих будівель та фортифікацій довкола міста: мурів, валів, веж і брам.
• План показує парцеляцію ділянок.
• Для більшості будинків подано конскрипційну нумерацію.
• Нумерацію забудови подано окремо для середмістя та передмість.
• Межі дільниць не позначено.
• Усі назви об'єктів на карті подано німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 146 об'єктів:

• Адміністративні будівлі (3)
• Гідроніми (3)
• Дороги (5)
• Кладовища (4)
• Неідентифіковане (11)
• Різне (41)
• Сади (5)
• Сакральні споруди (33)
• Споруди військового призначення (5)
• Споруди господарського призначення (4)
• Узгір'я (1)
• Фортифікації (29)

Перелік видань, у яких план опубліковано:

• Czerner Olgierd. Lwów na dawnej rycinie i planie. Wrocław. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich. 1997. Il. 108.
• Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Том ССХLIХ. Праці Комісії архітектури та містобудування. - Львів, 2005. Iл. 1. - С. 561.

Характеристика міста:

План показує Середмістя з оборонними стінами та частиною оточуючих місто передмість. З 1772 р. Львів став головним містом нової австрійської провінції Королівство Галіції та Лодомерії (Königreichen Galizien und Lodomerien).

Столичний статус наданий Львову новою владою мав важливе значення для розвитку міста. Одним із найвагоміших каталізаторів урбаністичних трансформацій у Львові став початок процесу демонтажу оборонних мурів, веж та брам довкола міста.

Ліквідація середньовічних фортифікацій розпочалася у 1777 р. під керівництвом будівничого Клеменса Фесінгера. Рештки мурів та брам продавали міщанам на будівельний матеріал за низькими цінами, заохочуючи до спорудження нових будівель. [23], с. 64, [77], с. 115

На плані показано вже ліквідовані відтинки Низького муру між Єзуїтською фірткою та бастеєю І (Гетьманською), окремі фрагменти між бастеєю ІІ (Гродською) і бастеєю ІІІ (Краківською), а також ділянку між Краківською брамою і Малим белюардом. [12], с. 221

У 1773 році з розпорядження губернатора провінції Пергена (Pergen) про ліквідацію ордену Єзуїтів, розпочався процес закриття більшості чернечих орденів міста. [74], с. 52

В 70-х рр. 18 ст. у місті майже не зводилися будівлі громадського призначення. Винятками є будівля навчального закладу колегії Піярів на Бродівському передмісті (1776) та будівля дерев'яного театру під керівництвом Гьоттерсдорфа (Göttersdorf), який розташовувався з 1775 по 1785 рр. біля єзуїтської фіртки (ймовірно, будівля з конск. номером 344). [74], с. 69, [77], с. 123

Орієнтовна кількість мешканців міста на 1780-ті роки становила близько 25 тисяч осіб [20], c. 113. Зріст чисельності міщан відбувався за рахунок збільшення кількості службовців, котрі приїжджали до столичного м. Львова. [20], c. 35

Приблизні дані про кількість будинків в місті можна дізнатися із повідомлення мандрівника та вченого Балтазара Гакета (Baltasar Hacquet). У 1790 році у Львові налічувалося близько 2759 будівель. [20], c. 30

Інтенсифікації будівельного руху розпочинається з 1760-х рр. Пожвавленню житлового будівництва посприяв привілей від 1774 року за яким новозбудовані чи відбудовані будівлі звільнилися від податків терміном на 10 років. [74], с. 30, [77], с. 117

Автор: Сергій Терещенко