"Сокільський з’їзд діячів з краю в році 1923, скликаний «Соколом-Батьком».

Життя сокільське мляво відроджувалося, бо багато бувших військових опинилося за границею, а інтелігенція і діячі, що не брали участи у війні 1918-1920 р. не припильнували зареєструвати час перед польською владою товариства, тим самим польська влада не дозволяла діяльності товариств, які існували до 1914 року.

На знимці зліва в зміненім сокільськім однострою стоїть під числом 1 – Микола Левицький, 2 – Юрко Вінцковський, 3 – С. Гайдучок, 4 – Оксана Суховерська, члени старшини «Сокола-Батька». 5 – Сіяк, голова « Сокола» в Тернополі, 6 – Мусикевич, начальник «Сокола» в Стрию, 7 – Голова «Сокола-Батька» М. Заячківський, 8 – Професор В. Кузьмович, 9 – Ігнат голова «Сокола 2» на Жовківському передмістю до 1915 року, в часі війни першої частинно працював в «Соколі-Батьку». 10 – Стоцький, член «Сокола-Батька» від так діяч «України», 11 – Дмитро Паліїв, до 1926 року брав деяку участь в житті «Сокола-Батька» від так редактор «Нового часу». 12 – Гриць Лучаківський член «Сокола-Батька» помер в Австралії, 13 – Панталюк член старшини «Сокола-Батька». 14 – Андрейчик, літограф по фаху, член «Сокола-Батька», прекрасний гімнаст, помер около року 1948. Його батько один з перших членів українського «Сокола» у Львові з 1894 року. 15 – Іван Криницький, по смерті Мусикевича начальник «Сокола» в Стрию. 16 – Ярослав Вінцковський (Ярославенко) композитор сокільський уложив сільський марш, слова і ноти, інженер залізниць. 17 – Т. Остап’юк начальник «Сокола» в Тернополі». Були представники з краю як: З Жидачева, Калуша, Ходорова, Місток і т.д., але лиць собі їх не пригадую. 18 – П. Зимак , член старшини «Сокола-Батька». 19 – Тарас Франко по повороті з Харкова, член старшини «Сокола-Батька». 20 – Поліха Теодор з Перемишля.

Про сокільський з’їзд подані звістки в тодішній пресі."

Опис Степана Гайдучка

Альбом № 14