У студії телецентру
- ID: 46659
- Місце: Краматорськ
- Центр міської історії
- Вул. Акад. Богомольця 6 Львів 79005, Україна
Вячеслав Медведєв
Колекція Вячеслава Медвєдєва містить фотографії з телестудії Краматорського індустріального інституту, яка існувала у 1960-1990 роках. Команда створювала і транслювала матеріали для лекційних курсів, знімала ілюстративні сюжети до досліджень.
В кінці 1960-их років у Краматорському індустріальному інституті (з 1994 року — Донбаська державна машинобудівна академія) почала працювати кіностудія, яка дозволяла копіювати і проєктувати навчальні фільми. У 1974 році до складу цього підрозділу перейшла лабораторія офсетного друку і фотолабораторія. З того часу він називається відділом технічного забезпечення навчання (ТЗН).
У 1976 начальником відділу ТЗН став Володимир Давиденко. Завдяки його зусиллям та підтримці представника інституту Олександра Маковського, в інституті створили лабораторію навчального телебачення.
У 1978 році на базі цього відділу виник телецентр, який очолив Володимир Зайцев. Завданням телецентру було створювати і транслювати навчальні сюжети у спеціалізовані аудиторії, готувати інформаційні випуски для трансляції під час перерв. Наприклад, на великих перервах йшла програма “Врємя”.
Про розвиток і закриття телестудії розповів Вячеслав Степанович Медведєв, який зараз є головним редактором медіа-групи «Академія» Донбаської державної машинобудівної академії.
На початку 1970 року телестудію обладнали, вона була такою ж як у Києві чи в Москві. Займала цілий поверх і обслуговувала всі корпуси. Відповідно до планів, телестудія мала записувати лекції та пояснення до практичних занять. В кімнаті для запису було кілька камер, обладнання, про яке розповідав викладач. Він міг розповідати матеріал, показувати зразки, і вони транслювалися б на екрани в аудиторії.
Телестудія знімала ролики на замовлення різних кафедр, наприклад, про обробку металу. Поява телестудії покращила дослідницькі роботи, знятий матеріал використовували під час наукових конференцій.
З початком Перебудови утримувати телецентр з персоналом, який прямо не задіяний у навчальному процесі, стало складно, адже для цього перестали виділяти кошти.
Без належного догляду техніка ламалася, не залишилося працівників, які могли б використовувати її чи лагодити. Обладнання займало багато місця, тож на початку 1990-их років його продали по частинах. Продати цілий комплекс було неможливо, адже телестудія у Донецьку мала ідентичний.
В кінці 1960-их років у Краматорському індустріальному інституті (з 1994 року — Донбаська державна машинобудівна академія) почала працювати кіностудія, яка дозволяла копіювати і проєктувати навчальні фільми. У 1974 році до складу цього підрозділу перейшла лабораторія офсетного друку і фотолабораторія. З того часу він називається відділом технічного забезпечення навчання (ТЗН).
У 1976 начальником відділу ТЗН став Володимир Давиденко. Завдяки його зусиллям та підтримці представника інституту Олександра Маковського, в інституті створили лабораторію навчального телебачення.
У 1978 році на базі цього відділу виник телецентр, який очолив Володимир Зайцев. Завданням телецентру було створювати і транслювати навчальні сюжети у спеціалізовані аудиторії, готувати інформаційні випуски для трансляції під час перерв. Наприклад, на великих перервах йшла програма “Врємя”.
Про розвиток і закриття телестудії розповів Вячеслав Степанович Медведєв, який зараз є головним редактором медіа-групи «Академія» Донбаської державної машинобудівної академії.
На початку 1970 року телестудію обладнали, вона була такою ж як у Києві чи в Москві. Займала цілий поверх і обслуговувала всі корпуси. Відповідно до планів, телестудія мала записувати лекції та пояснення до практичних занять. В кімнаті для запису було кілька камер, обладнання, про яке розповідав викладач. Він міг розповідати матеріал, показувати зразки, і вони транслювалися б на екрани в аудиторії.
Телестудія знімала ролики на замовлення різних кафедр, наприклад, про обробку металу. Поява телестудії покращила дослідницькі роботи, знятий матеріал використовували під час наукових конференцій.
З початком Перебудови утримувати телецентр з персоналом, який прямо не задіяний у навчальному процесі, стало складно, адже для цього перестали виділяти кошти.
Без належного догляду техніка ламалася, не залишилося працівників, які могли б використовувати її чи лагодити. Обладнання займало багато місця, тож на початку 1990-их років його продали по частинах. Продати цілий комплекс було неможливо, адже телестудія у Донецьку мала ідентичний.
Вячеслав Медведєв
