Індустріальні біографії міста, Інтерв'ю

Індустріальні біографії міста

Про Львів рідко говорять як про промислове місто, хоча у п’ятдесятих-вісімдесятих роках минулого століття тут працювали десятки великих заводів і сотні менших фабрик й артілей. Підприємства притягували в місто нових мешканців і мешканок й обростали цілими житловими районами, медичними, дошкільними, освітніми та культурними закладами. Ми збираємо біографії праці, які не лише про роботу, а про людей, що товаришували, одружувались, відпочивали та жили разом у багатоквартирних заводських будинках. Збірка інтерв’ю на цей момент містить 59 записів. Серед опитаних працівники і працівниці заводів ЛАЗ, Автонавантажувач, Полярон, Мікроприлад, інституту автобусобудування «Автобуспром» та ВО «Промінь». У розмовах ми фокусуємося на часовий проміжок від 1950-их до початку 2000-их. Збір інтерв’ю розпочався у лютому 2021 року і триватиме до кінця року. Розмови проводяться методом напівструктурованого глибинного біографічного інтерв’ю, їхня тривалість становить в середньому дві години, інколи більше. Запитання починаються з дитячих спогадів оповідача чи оповідачки і рефлексій про місто, вони охоплюють період праці на підприємстві, стосунки з колегами, політичну активність, безпеку праці й екологію. Велика частина питальника присвячується отриманню житла від заводу, культурному дозвіллю (самодіяльності, концертам зірок естради, походам у театр та кіно тощо), яке організовувало підприємство, відпочинку на базах, в санаторіях і піонерських таборах. Останній блок питальника охоплює період Перебудови та початок 1990их, який обернувся для частини оповідачів та оповідачок втратою роботи, інших змусив перекваліфікуватись, а хтось продовжив роботу на підприємстві, яке пережило кризу, чи почав власну справу. Інтерв’ю проводить Мирослава Ляхович в рамках проекту «Розархівування постіндустрії», який передбачає колекціонування, цифрування та формування архівів індустріальної доби, зокрема Львова. Колекцію ілюструє фото цеху Автонавантажувача, передане Степаном Місінським.