Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни

Центральною концепцією дослідницького проекту є «соціальна пустка» – явище, характерне для Центральної та Східної Європи під час та безпосередньо після Другої світової війни в результаті масових етнічних чисток, політичних революцій, вимушеного переміщення та міграції. Проект фокусується як на матеріальному вимірі післявоєнних соціальних змін (наприклад, придбання майна), так і на суб'єктивній сфері соціальних практик та відносин. Його метою було зрозуміти процеси заміщення відсутніх елементів суспільного життя місцевими громадами Польщі та України. Інтерв'ю, проведені в рамках проекту, показують, як пустка заповнюється після того, як певні соціальні групи (наприклад, поміщики, заможні селяни), представники етнічних спільнот (євреї, поляки, українці) та професійних груп (наприклад, шевці, аптекарі, лікарі, або ширше – ремісники, інтелігенція) зникли внаслідок війни та післявоєнних змінам. Аналіз стосується змін у структурі власності, економічної дисфункції, перетворень у соціальних та культурних практиках, а також змін у відносинах та соціальних нормах. Колекція, що передана до Центру, поєднує розмови, записані в десятках місцевостей Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей міждисциплінарною групою польсько-українських дослідниць. Дослідження проводились у невеликих містечках та селах, поєднуючи методологію мікроісторії та біографічної розвідки як частини усної історії. Загалом в Україні відбулося майже 150 інтерв'ю, з яких 40 зараз доступні в архіві «Міських розповідей». Розмови, які записувалися в Польщі у рамках цього двостороннього дослідження, зберігаються у Варшаві в Archiwum Historii Mówionej. Координаторка проекту – Анна Вилєгала (Anna Wylegała), дослідниця в Інститут філософії і соціології Польської академії наук. Дослідження фінансується Національною програмою розвитку гуманітарних наук, реєстраційний номер 12H 13 0584 82. Опрацювання матеріалів перед публікацією здійснила Галина Боднар.
facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни
Жінка, 1932 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою і постійною мешканкою містечка Товсте, що походить із українсько-польської родини. Основний фокус інтерв’ю зміщений на повоєнне життя оповідачки в кінці 1940-х – у 1950-х роках.
Детальніше
Жінка, 1934 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою cела Татаринці тепер Лановецького р-ну Тернопільської обл. Зі свідчень можна багато дізнатися про навчання в фельдшерсько-акушерській школі в Кременці, адаптацію прибулої у післявоєнний час молодої дівчини на новому місці, повоєнному облаштуванню і праці в лікарні.
Детальніше
Жінка, 1927 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою села Вишнівчик тепер Теребовлянського р-ну. Оповідачка детально розповіла про зниклу єврейську дільницю села та зосередила увагу на загостренні українсько-польського протистояння в роки війни й демографічних змінах по її завершенні.
Детальніше
Жінка, 1927 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою села Ушня Олеського (тепер Золочівського) р-ну. Жінка народилася в польсько-українській сім’ї, розповіла про довоєнну громаду села Ушня, численні польські родини та декілька єврейських. Вона пригадує депортацію односельчан, примусову колективізацію, повоєнні репресії радянської влади.
Детальніше
Жінка, 1923 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою і постійною мешканкою cела Бариш тепер Бучацького р-ну Тернопільської обл. Під час розмови присутня донька оповідачки, яка постійно долучалася до розмови.
Детальніше
Жінка, 1931 р.н.
Розмова з мешканкою cела Бариш тепер Бучацького р-ну Тернопільської обл. містить детальну історію родини оповідачки і розповідь про односельчан.
Детальніше