Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни

Центральною концепцією дослідницького проекту є «соціальна пустка» – явище, характерне для Центральної та Східної Європи під час та безпосередньо після Другої світової війни в результаті масових етнічних чисток, політичних революцій, вимушеного переміщення та міграції. Проект фокусується як на матеріальному вимірі післявоєнних соціальних змін (наприклад, придбання майна), так і на суб'єктивній сфері соціальних практик та відносин. Його метою було зрозуміти процеси заміщення відсутніх елементів суспільного життя місцевими громадами Польщі та України. Інтерв'ю, проведені в рамках проекту, показують, як пустка заповнюється після того, як певні соціальні групи (наприклад, поміщики, заможні селяни), представники етнічних спільнот (євреї, поляки, українці) та професійних груп (наприклад, шевці, аптекарі, лікарі, або ширше – ремісники, інтелігенція) зникли внаслідок війни та післявоєнних змінам. Аналіз стосується змін у структурі власності, економічної дисфункції, перетворень у соціальних та культурних практиках, а також змін у відносинах та соціальних нормах. Колекція, що передана до Центру, поєднує розмови, записані в десятках місцевостей Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей міждисциплінарною групою польсько-українських дослідниць. Дослідження проводились у невеликих містечках та селах, поєднуючи методологію мікроісторії та біографічної розвідки як частини усної історії. Загалом в Україні відбулося майже 150 інтерв'ю, з яких 40 зараз доступні в архіві «Міських розповідей». Розмови, які записувалися в Польщі у рамках цього двостороннього дослідження, зберігаються у Варшаві в Archiwum Historii Mówionej. Координаторка проекту – Анна Вилєгала (Anna Wylegała), дослідниця в Інститут філософії і соціології Польської академії наук. Дослідження фінансується Національною програмою розвитку гуманітарних наук, реєстраційний номер 12H 13 0584 82. Опрацювання матеріалів перед публікацією здійснила Галина Боднар.
facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни
Чоловік, 1925 р.н.
Інтерв’ю з уродженцем села Ридванівка Рогатинського р-ну, який походить із українсько-польської родини. Розмова насичена деталями і подробицями про війну, на конкретних випадках дуже добре проілюстровано загострені міжособистісні відносини в повоєнні роки, моменти вибору, несправедливі смерті та насильство.
Детальніше
Жінка, 1923 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою села Cтратин Рогатинського р-ну. Оповідачка і її батьки були репресовані радянської владою в 1944 р., вона дуже добре пам'ятає події Другої світової війни, Голокост, діяльність націоналістичного підпілля. Окрема лінія розповіді – перебування на засланні у Воркуті.
Детальніше
Жінка, 1933 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою м. Збараж, а з кінця 1950-х років мешканкою містечка Товсте містить спогади про довоєнне життя українців Збаража. Окремо наприкінці розповіді згадано про студентські роки у Львові: навчання, викладацький склад, студентське середовище, гуртожиток, дозвілля.
Детальніше
Жінка, 1930 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою села Ворвулинці Заліщицького р-ну містить детальний опис відновлення радянської влади і повоєнні роки. За підозру в переховуванні її родиною учасників українського націоналістичного підпілля оповідачка пережила арешт і допити.
Детальніше
Жінка, 1930 р.н.
Інтерв’ю з уродженкою містечка Товсте тепер Заліщицького р-ну, яка походить зі заможної родини, адже її батько повернувся з Америки й мав велике господарство в центрі села. Під час розмови присутня донька оповідачки, яка часто долучалася до розмови, розширювала сказане матір’ю і додавала від себе.
Детальніше
Чоловік, 1927 р.н.
Інтерв’ю з уродженцем села Литячі (Летяче) тепер Заліщицького р-ну розпочинається історією про батька оповідача ‒ учасника Першої світової війни. Чоловік детально пригадує радянську владу в 1939‒1941 рр. німецьку окупацію, гетто, розстріли євреїв у Бучачі і відновлення радянської влади у 1944 р.
Детальніше